УРОК 2 ІЗ 200
Від браузерного запиту до production
M00 L02 Шлях запиту і шлях зміни
ID: M00-L02. Передумови: M00-L01. Час: 90–150 хвилин із вправами. Середовище: notebook і редактор; DevTools — необов'язкова read-only практика на власному застосунку. Артефакт: дві схеми, inventory залежностей і таблиця діагностичних гіпотез.
Дві часові лінії одного застосунку
Як frontend розробник, ти звик бачити момент виконання: браузер завантажив JavaScript, React відрендерив екран, fetch отримав відповідь. Окремо існує історія, завдяки якій ці файли та процеси взагалі з'явилися у середовищі: source code, build, перевірки, artifact, deploy, запуск.
Ці шляхи пов'язані, але мають різні ознаки успіху. Перший допомагає знайти, де зламалася операція користувача. Другий допомагає визначити, як у середовищі опинилася саме така версія. Якщо їх змішати, легко витратити час на npm dependencies, коли проблема в маршрутизації, або шукати мережеву помилку, коли задеплоєно старий bundle.
Мета уроку — побудувати обидві картини та навчитися ставити перевірки на межах компонентів. Конкретні мережеві команди детально розбиратимемо у M02.
Шлях запиту
Для першої моделі припустімо новий HTTPS запит, відсутність готового з'єднання та HTTP через TCP. Реальний браузер може використати cache, уже відкрите з'єднання або інший протокол. Поки що нам потрібні зрозумілі залежності, а не всі оптимізації одночасно.
DNS, domain name system, повертає записи для імені; це ще не перевірка працездатності сервісу. IP адреса потрібна мережі для доставки. Port відрізняє транспортний endpoint. TLS допомагає перевірити сервер і захистити канал. HTTP описує запити й відповіді на рівні застосунку. Reverse proxy, наш edge, приймає зовнішній запит і може передати його іншому процесу.
Під час створення задачі API виконує database operation. Якщо цей крок не вдався, браузер усе ще може мати правильно завантажений React bundle. Тому «сайт відкрився» не описує доступність усіх операцій. Базова модель HTTP клієнта, сервера й посередників описана в MDN.
Кожна стрілка має обидва кінці. Щоб API звернувся до PostgreSQL, потрібні правильна адреса, мережевий шлях, server listener, authentication, authorization і коректний запит. Одне слово «мережа» приховує багато незалежних умов. Наша діагностика має розділяти їх.
Код, артефакт, процес і стан
| Річ | Приклад | Що з нею відбувається |
|---|---|---|
| Вихідний код | src/App.tsx, API handler | Людина змінює й рецензує |
| Артефакт | dist/ або container image | Збірка створює, delivery передає |
| Процес | Node.js, що обслуговує port 3000 | ОС запускає, планує, зупиняє |
| Конфігурація | Port, database hostname, log level | Оточення задає параметри поведінки |
| Секрет | Database credential | Потребує контрольованого доступу й rotation |
| Довготривалий стан | Tasks у PostgreSQL | Змінюється під час роботи, потребує збереження й restore |
Вихідний файл на диску не виконується сам по собі. Image не є процесом, доки його не запустили. Новий процес може використовувати стару конфігурацію. Нова версія bundle може ще не бути доступною конкретному браузеру через cache. Ці відмінності дають дуже практичне запитання: який саме об'єкт зараз спостерігаю?
У React ти відрізняєш вихідний JSX від DOM у браузері. Тут принцип ширший: build output, запущений процес і його ефект теж є різними об'єктами. Перевірка одного не підтверджує автоматично стан іншого.
Шлях зміни
Source revision визначає, який стан коду використали. Lockfile фіксує конкретне розв'язання dependency versions для відповідного package manager; він не гарантує безпеки всіх залежностей. Build використовує source, dependencies й toolchain. Щоб відтворити результат, треба знати більше, ніж ім'я branch.
У професійному процесі важливо відстежити, який перевірений artifact працює у середовищі. Якщо для staging і production незалежно перебудувати код, отримані результати можуть відрізнятися через toolchain, час або залежності. У M09–M10 побудуємо процес створення одного artifact й контрольованого просування.
Deployment і release іноді розділені: код уже працює на сервері, а функцію вмикають пізніше. Наприклад, feature flag, параметр доступності функції, може відкрити новий екран лише частині користувачів. Такі механізми також мають власну конфігурацію, власника та спосіб відновлення.
Межі між середовищами
localhost означає поточний мережевий контекст. Коли React dev server звертається до localhost, адреса може стосуватися процесу на твоєму host. Коли команда виконується всередині VM, її 127.0.0.1 належить VM. Контейнер із власним network namespace має ще інший loopback. Network namespace — ізольоване мережеве оточення процесів; докладно повернемося до нього у контейнерних уроках.
Тому URL із локального прикладу не можна механічно копіювати в cloud. Треба визначити, хто є клієнтом і до якого endpoint він має дістатися. Навіть browser fetch виконується на пристрої користувача, а server-side запит у Nuxt server route — на сервері. Твій досвід Nuxt тут особливо корисний: однаковий синтаксис запиту може мати різне місце виконання.
Секрет для API також не можна перенести в React bundle. Те, що браузер має завантажити й використати, доступне користувачу цього браузера. Frontend build-time env є способом конфігурації публічного клієнта; серверний credential залишається на серверному боці.
Керована практика
У notebook створи request-and-delivery.md. Намалюй request sequence для перегляду списку задач і створення задачі. Для кожної стрілки запиши клієнта, server endpoint, протокол, залежність і можливий симптом відмови. Не використовуй «сервер» як єдину коробку для всього.
Потім окремо намалюй delivery path. Додай місця, де можна отримати source revision, artifact identity та runtime version. Поруч познач, які дані втрачаються при видаленні VM і які мають незалежний lifecycle. Якщо не знаєш, запиши питання — це корисніша дія, ніж приховане припущення.
Для read-only практики можеш відкрити DevTools Network власного локального застосунку. Подивись document request, один JS asset і один API request. Запиши method, hostname, path, status, timing. Не копіюй cookies, Authorization або повні bodies із приватними даними. Якщо застосунку немає, використовуй лише схему — доступ до сторонньої системи не потрібен.
Очікуваний результат: ти можеш показати різні endpoint для assets і API, відрізнити startup процесу від request handling та знайти місце для перевірки версії.
Діагностика 502 без випадкових дій
Навчальні дані: HTML повертає 200, а /api/tasks — 502 від edge після нового deploy. Status 502 означає, що gateway/proxy отримав некоректну відповідь від upstream у відповідному протокольному контексті. Причину слід перевірити; одного status code недостатньо, щоб назвати винний процес.
| Гіпотеза | Який доказ розділить варіанти | Чого поки не знаємо |
|---|---|---|
| API не слухає потрібний endpoint | Listener і статус саме API процесу | Чому він не стартував |
| Edge має неправильний upstream | Конфіг і error log edge, прямий запит із його мережевого контексту | Чи правильна версія конфігурації |
| Upstream використовує інший протокол | Порівняння HTTP/HTTPS очікувань і конкретної помилки | Де завершується TLS |
| API аварійно закриває відповідь | Correlated API log і request identifier | Яка операція спричинила помилку |
Почни з підтвердження, хто повернув 502 і коли. Потім перевір межу edge → API. Перезапуск PostgreSQL поки не обґрунтований: у нас немає доказу, що запит до API дійшов і відмова пов'язана з базою. Мінімальна перевірка повинна прибрати хоча б одну гіпотезу.
Ми ще не запускаємо цей incident. Пізніші уроки дадуть команди, а тут оцінюється логіка. Відновлення у цьому випадку залежить від установленої причини: правильний endpoint, запуск сумісного API або виправлення протоколу. Після зміни знову перевіряється той самий user flow.
Самостійна робота
Сценарій: нова кнопка є в браузері, але API відповідає 404 на новий шлях. Запиши щонайменше три пояснення. Для кожного запропонуй одну перевірку, яка справді здатна його спростувати. Потім додай факт: /version API показує попередній revision. Як зміниться порядок твоїх дій?
Другий сценарій: сторінка показує старий текст, а API вже новий. Розділи гіпотези про browser cache, edge cache, неправильно доставлений asset та service worker. Укажи, який саме ресурс і яку ідентичність треба порівняти. Просте «почистити все» не дає достатнього причинного пояснення.
Перевір себе
- Чи доводить DNS response, що port 443 приймає з'єднання?
- Чому однаковий
localhostу browser, VM і container не означає один сервіс? - Чи можна з artifact API відновити tasks, створені вчора?
- Який шлях досліджуєш, коли треба визначити джерело старої версії?
- Чому successful HTTP response не завжди доводить правильність бізнес операції?
Розбір відповідей і вправи
DNS підтверджує результат resolution у конкретному контексті; далі ще transport і service handling. localhost визначається місцем виконання клієнта, тому треба назвати процес і namespace. Артефакт API містить програму, а записи — окремий runtime state. Стару версію досліджуємо через delivery identity та runtime response; конкретний request допомагає встановити, яку версію реально бачить користувач. HTTP 200 може мати неправильний вміст, тому потрібна перевірка очікуваного результату.
Для 404 можливі старий API, невірне path rewriting у proxy, неправильний base URL або метод запиту. Старий revision робить перевірку deployment history та artifact identity пріоритетною. Він не доводить, що це єдина проблема; після виправлення версії повтори запит і перевір вміст.
Для старого тексту порівнюй URL і hash конкретного JS asset, response headers та source отримання у DevTools. Якщо браузер отримав правильний новий asset, гіпотеза про старий artifact слабшає. Далі перевіряється фактична render умова й інші входи. Важливо рухатися від доказу до наступної перевірки.
Критерії готовності
Є дві окремі схеми й причинний розбір двох несправностей. Ти правильно називаєш code, artifact, process, configuration і data. Не записував credentials у notebook. Інфраструктура не створювалася, cleanup не потрібен.
Джерела і наступний крок
Офіційні пояснення: MDN HTTP overview, RFC 9110 HTTP semantics, зокрема 502. Перевірено 2026-10-17. Повні мережеві моделі та винятки з базового transport прикладу — у M02.
Від читання — до результату.
Зміни код і запусти в браузері. Це відкрите демо: запуск коду не завершує урок автоматично.
Завантажуємо вправи…
ЗНАННЯ СТАЮТЬ НАВИЧКОЮ ЧЕРЕЗ ПРАКТИКУ
Готовий закріпити результат?
Прочитай матеріал і виконай завдання з уроку. Після цього відзнач свій маленький успіх.
Увійти, щоб пройти тести й зберегти прогрес